[SERG_1965]

С разрешения Виктора выкладываю проект текста обращения:

Президенту України
Януковичу В.Ф.

Голові верховної ради України
Рибаку В.В.

Генеральному прокурору України
Пшонці В.П.

Голові служби безпеки України
Якименко О.Г.

Голові Київської міської державної адміністрації
Попову О.П.

ЗВЕРНЕННЯ
Звертаємось до Вас від іменні чисельної громади човнярів України та Київщини зокрема. Цей відкритий лист спрямований на привернення Вашої уваги до критичної ситуації яка склалася у човнярський галузі в державі.
У 60-х роках минулого століття в Україні та Києві, зокрема, зародився масовий водно-моторний рух. Цей рух почав активно розвиватися та об'єднав в собі різні верстви населення. У його рамках виникло і культивувалося поняття здорового способу життя, заснованого на туризмі і відпочинку на воді. Для забезпечення цього руху місцевими радами було відведено у постійне користування прибережні території для організації та облаштування соціальних баз-стоянок маломірного флоту, тобто човнів і катерів. Кількість власників і прихильників водно-моторної техніки постійно зростала. Катери і човни передавалися від покоління до покоління, від батька до сина. Наприкінці 80-х років водно-моторний рух, тільки у Києві, налічував вже більше 20 000 членів і був наймасовішим на теренах СРСР. Прийшов час і Україна стала незалежною державою. Водно-моторний рух, як і всі напрямки дозвілля і спорту, що не приносять прибуток, прийшов у занепад. Скориставшись нестабільною ситуацією в країні, нечисті на руки політики-бізнесмени почали масовані дії по знищенню баз-стоянок маломірного флоту з подальшим землевідведенням, за тіньовими схемами, під забудову або перепродаж. Починаючи з 2000 року спільними зусиллями, небайдужі власники водно-моторної техніки, без допомоги міської влади, почали відродження водно-моторного руху. Але ці ініціативи не тільки не були підтримані, але й почали стикатися з перешкодами з боку тих, хто зобов'язаний захищати і підтримувати їх. Точніше сказати, ці перешкоди цілеспрямовано створювалися і створюються з метою знищення інфраструктури водно-моторного руху за для захоплення коштовних прибережних територій та подальшої реалізації їх за тіньовими схемами. Станом на початок 2013 року, тільки у Києві, з 11 соціальних баз-стоянок маломірного флоту залишилося 4, а з 20 000 власників водно-моторної техніки, лише 8 000. Це результат безцеремонної грабіжницької політики місцевої влади, спрямованої на ліквідацію здорового способу життя українців. Так протягом останніх років з боку адміністрації міста, руками виконавчої влади, а саме органами прокуратури, управлінням з благоустрою міста та багатьма іншими структурами, здійснюється тиск на соціальні бази-стоянки маломірного флоту. Органами прокуратури різних рівнів роздається безліч доручень, до різного роду контролюючих органів, щодо проведення тотальних перевірок соціальних баз-стоянок. Від так розпочався процес фізичного знищення цих стоянок, у більшості із них було відключене електропостачання, демонтовані огорожі та господарські споруди. Також масово подаються позови до суду про примусове звільнення прибережних ділянок від баз-стоянок. Підставою до таких дій є факт незаконного, з точки зору міської адміністрації, перебування на відведених у постійне користування, ще за радянських часів, територіях соціальних баз-стоянок маломірного флоту. Також створені не сприятливі умови на законодавчому рівні, а саме рішення Київської міської ради «Про врегулювання процедури передачі в користування земельними ділянками в м. Києві» від 15.07.2004 № 457/1867, яке не дає можливості легалізації на раніше відведених територіях та яким передбачено відведення землі та укладання договорів про право користування, тільки за наявності на ній об'єктів капітального будівництва. Звертаємо Вашу увагу на те, що більшість соціальних бази-стоянки маломірного флоту, з радянських часів і по теперішній час, на своїх територіях не мали об’єктів капітальних будівель, так як розташовані в природно-захисних смугах і є зоною відпочинку і проведення дозвілля.
Не краща ситуація і в регіонах України. На Херсонщині, Одещині, Миколаївщині, Дніпропетровщині та у інших регіонах де є великі водойми із занадто коштовними прибережними землями. Місцева влада провадить методичну політику знищення інфраструктури човнярської водно-моторної галузі, а в деяких регіонах вже домоглася своїх цілей. Багато баз-стоянок, з відповідною інфраструктурою, вже безповоротно знищенні.
Всі ці дії знаходяться за рамками законів, адже Конституція України, Земельний кодекс і ряд нормативних документів, зобов'язані в першу чергу забезпечувати захист інтересів, як приватних осіб, так і об'єднань громадян.
Перед усім, ми звертаємось до Президента України, Януковича Віктора Федоровича та Голови Верховної ради України, Рибака Володимира Васильовича. Від імені сотень тисяч Українців просимо Вас негайно втрутитись у катастрофічну ситуацію та захистити Конституційні права і свободи громадян. Запобігти остаточному руйнуванню та знищенню цілої галузі народного господарства. Просимо Вас вжити невідкладних заходів адміністративного та законодавчого характеру за для збереження залишків і відновлення човнярської водно-моторної інфраструктури в державі.
Крім того хочемо привернути особливу увагу Генерального прокурора України, Пшонки Віктора Павловича та Голови Служби Безпеки України, Якименка Олександра Григоровича, до діяльності органів прокуратури. Останнім часом органи прокуратури, зокрема Прокуратура міста Києва та Дніпровська екологічна прокуратура, влаштували справжню «травлю» соціальних баз-стоянок Києва. Через незчисленні засоби прокурорського реагування, на кожній зі стоянок лише за 2012 рік відбулося більше 20 перевірок контролюючих та правоохоронних органів. При цьому прокуратуру цікавили всі аспекти господарської діяльності стоянок, від правовстановлюючих документів на землю до санітарних умов праці колективу. До того ж, прокуратура вимагала від службовців контролюючих органів вживати радикальних заходів та накладати штрафні санкції на посадових осіб баз-стоянок за не існуючи порушення. В результаті такої бурхливої діяльності органів прокуратури, соціальні стоянки міста Києва, які існують більше 40 років і обслуговують понад 20 000 соціально не захищених та не заможних киян, опинилися на межі зникнення. На підставі приписів та подань прокуратури на стоянках масово демонтуються огорожі та господарські споруди, відмикається електрика та водопостачання. В таких діях органів прокуратури вбачається замовний характер та відверта корупційна складова. Адже зі слів рядових співробітників прокуратури вони розуміють всю складність ситуації і навіть співчувають, але змушені виконувати накази вищого керівництва. З не офіційних джерел нам стало відомо що, в даному випадку, метою органів прокуратури є не контроль за додержанням законності, а звільнення ласих прибережних ділянок в мальовничих районах Києва на замовлення приватних структур.
Виходячи з вищевикладеного просимо Вас втрутитись в критичну ситуацію та вжити заходів для запобігання та припинення проявів корупції серед органів прокуратури. Також просимо дати належну оцінку діяльності вищезазначених органів прокуратури.
Також звертаємось до Київського міського Голови, Попова Олександра Павловича. Ми хочемо наголосити що, основним винуватцем критичної ситуації яка склалася навколо човнярської водно-моторної інфраструктури, є міська влада. За весь час незалежності нашої держави, очільники міста жодним чином не переймалися проблемами багато чисельної громади човнярів Києва. Питання розвитку інфраструктури взагалі ігнорувалося. Бази-стоянки човнів, які залишилися ще з часів СРСР, самотужки намагалися виживати і розвиватися. Але нажаль дії корумпованої міської влади призводять до їх знищення. Жодна зі стоянок, попри численні звернення, не одержала оренду земельних ділянок на яких розташована. Гірше того, за сприяння міської влади, цільове призначення цих ділянок було не законно змінено з природозахисних та рекреаційних зон у зони громадської та житлової забудови. Та не зважаючи на те, що на цих ділянка функціонують бази-стоянки, вони булі роздані комерційним структурам для будівництва бізнес-нерухомості. Протягом останніх років, міські чиновники чимдуж намагаються знищити ці стоянки і звільнити землі для нових власників, аби відпрацювати мільйонні хабарі. Куратором цієї «програми знищення» є заступник міського голови, п. Голубченко А.К. В той же час, сотні офіційних звернень простих киян та громадських організацій до міської влади, або цілком ігноруються, або одержують недолугі відписки.
В котре закликаємо Вас звернути увагу на те, що десятки тисяч киян вкрай обурені такими діями міської влади. Корумповані можновладці відбирають у пенсіонерів и не заможних киян можливість користуватися своїми старенькими човнами та чи не єдиний доступний спосіб відпочинку на природі. Кількість прихильників човнярського водно-моторного руху в Києві складає близько 30 000 городян. Подальше ігнорування міською владою, цих проблем, викличе соціальний вибух та масові акції громадської не покори з не прогнозованими наслідками.

Щиро сподіваємось, що наше звернення буде почуте та викличе відповідну реакцію

Врегулювання питання на загальнодержавному та місцевому рівні, загальнодержавний контроль