Знакомый.Правильный и хороший пацан был.
На Київщині вшанували пам’ять героя | Міністерство оборони України
Прощання (Пам'яті Дениса Поповича)
Пробач мені, мамо, що очі закриті
Що руки не гріють теплом
Пробач, що взакритій прийшов домовині
З холодним і сивим чолом
Пробач мені, тату,що вже не потисну
Натруджені руки твої
Що вже не спитаютвоєї поради
Не видам секрети свої
Пробач мені , сестро,що ти залишилась
Без братнього мого плеча
Пробач, що для нашої зустрічі в тебе
Горить поминальна свіча
Кохана, пробач що лишив сиротами
Двох янголів –наших синів
Та завжди вас буду любити й кохати
Й приходити буду зі снів
Прости мене друже – мій вірний товариш
Щемить в тебе серце від болю
Ми вже не побачимось, тільки на віки
Ми вірнії друзі з тобою
Пробач мене ненько – моя Україно
Ти – рідна моя сторона
За тебе поклав я життя молодеє
Ти в мене навіки одна.
Коваль Ірина