 |
Цитата: |
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вопрос. Накуя такое гАсударство?
|
|
 |
|
 |
|
Тут просто. Подивіться на ордло, дє його нема.
Добавлено через 19 минут
|
|
Цитата: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Я смотрю очень туго доходит моя просьба не оскорблять людей.
|
|
|
|
|
|
|
Я не знав, що "виборець Зе", це образа. Вибачаюсь.
Розкажу ще одну історію, без особистих образ. Власне, взагалі жодного слова образ.
Знаєте, є така тонка, але помітна (якщо придивлятись) межа між людьми. Власне ця межа відрізняє людей від тварин, але є такі люди, що тільки зовні люди. Так ось, межа ця - здатність до абстрактного мислення. Завдяки абстрактному мисленню існує цивілізація. Наприклад, ми всі(буквально всі) віримо, що маленька зелена бумажка, це реальна цінність. Накопичуємо їх, кому вдається. Міняємо на реальні речі і навпаки. Це працює, тому що всі вірять в бумажку.
Тварина не проміняє банан на бумажку, а ми запросто. Тому що тварина вірить тільки в те що бачить, а чого не бачить, того для неї не існує. Далі.
Дебільність, це не лайка. Це цілком медичний термін, що означає легку розумову відсталість. Основною ознакою є саме нездатність до абстрактного мислення. Більше подробиць у вікіпедії.
Простий приклад абстрактного мислення, це розумовий експеримент. Треба скласти в голові собі конструкцію типу "а що буде, якщо....?"
Так ось. Весною в мене реально бомбило від відсутності вакцин, тестів, захисту, і думки "а що буде якщо... я безсимптомний хворий поїду до мами і занесу заразу?" Я її фактично вб'ю. Їй за 70 і статистика тої ж Італії казала що скоріш за все вона не виживе в такому варіанті.
Тому з квітня їй та всім рідним, хто там навколо неї, просто проклював мізки, розмовами, навіть дрібним шантажем, але до липня вони всі вакцинувались. Само собою, я теж.
Сьогодні мав їй дзвонити, поздоровляти з днем народження. Вчора вона дзвонила сама, сказати щоб я не їхав бо вони всі(!) хворіють. Всі, це мама(70+), сестра з чоловіком(50+), племінниця з чоловіком(30+), їх малий 1,5роки. Температура 38, запахів не чують, класика, Дельта. І подзвонила лише тому, що знала, що я маю до неї їхати! А так би й не дзвонила, щоб не турбувати.
Зараз в мене не бомбить. Я не вивожу трупи на цвинтар, я спілкуюсь з живими рідними по телефону. Так, хворіють, але легко, навіть лікарям своїм ніхто не дзвонив. Бляха, повбиваю потім.
Це до речі питання нашої статистики теж.
Я - молодець (не геній, але норм). Я подарував мамі ще трохи життя. Я спокійний серед всього цього дурдому.
50 років тому мати тягала мене в поліклініку на всі ці щеплення по плану. Правець, кір, туберкульоз, сказ, поліомієліт... Цеж майже всі пройшли. Звідки стільки антиваксів?
В мене є припущення. Відсутність абстрактного мислення. "Що буде, якщо..."
Дебіли. Чого не бачать - того не існує.