![]() ![]() |
|
|
#11 (permalink) |
|
Активный участник
Псевдо: Ярослав
Звідки Ви: Киев
Карапь: Крым
Дописи: 3.675
Сказал(а) спасибо: 1.409
Поблагодарили 2.857 раз(а) в 1.080 сообщениях
|
Так цитаты врачей приведете? Пока имеем только Ваши голословные заявления, почерпнутые из блогерских помоек. Ваш диагноз примерно такой, из ссылки постом выше:
"Хай професійні психологи поправлять мене, якщо помиляюся, але, здається, штука в тому, що переважна більшість наших співгромадян не з власної вини, ясна річ, ведуть такий спосіб життя, який унеможливлює бодай мінімальне дистанціювання від оточуючих. Наприклад, вони змушені щодня діставатися на роботу громадським транспортом у годину пік і спілкуватися по роботі з великою кількістю людей, часто незнайомих. Тобто, якщо пандемія достатньо пошириться, вони просто не мають шансів рано чи пізно не заразитися й не заразити своїх близьких. На підсвідомому рівні їм страшно. І підсвідомість викидає рятівне коло: вони ніколи не заразяться і не помруть - у разі, якщо ковіду не існує. І люди починають заперечувати його існування - замість цікавитись тим, як знизити ризики захворіти, а захворівши - як не померти. Абсолютна невидимість зарази полегшує це самонавіювання. Гадаю, такі люди не повірять у реальність ковіду, навіть якщо самі потраплять під апарат ШВЛ - переконають себе, що у них "просто важка пневмонія" абощо. Щасливчики, якщо подумати - можуть "викреслити" зі свого власного світу те, що їх лякає, і не перейматися цим."
__________________
Карантин только оттягивает неизбежное... |
|
|
|
| Тут присутні: 1 (учасників - 0 , гостей - 1) | |
|
|