Треба вивчати українську мову.

[милка 1970]

Ні,це не українське слово,це калька з російської мови,яка перекочувала в розмовну мову українців.У слова "вірний" єдине значення "незрадливий".Наприклад багато,хто говорить"я рахую,що треба зробити....",а потрібно"вважаю",бо рахую-считаю(рус),"на протязі дня..." ,а потрібно "протягом дня",на протязі-на сквозняке(рус),"згідно постанови",а правильно "згідно з постановою",або відповідно до...А,якщо вже писати про різний зміст слів,то це не синоніми(слова,які звучать та пишуться по-різному),а омоніми звучать та пишуться однаково,але мають різний зміст.Наприклад "мир"-спокій,"мир"-людство.

[dimon]

Українська МОВА!!!!! Це велика і багата МОВА!
Всі мови....включая руську........взяті з Украінської.Глибинка русії....говорить УКРАЇНСЬКОЮ!

[A_Hill]

Цитата: Допис від милка 1970  A HIll,якщо вже говорити українською,то в нашій мові немає слова "вірні" в тому значенні, в якому Ви його вживаєте."...Але і Ваш, і мій варіант вірні." Вірні в перекладі на російську означає преданные. У Вашому випадку треба вживати слово "правильно".

От жеж..
Змусив перекопати пів-інтернету, але таки знову погоджуюсь.
В літературній мові так, це слово використовується тільки в значенні: "Який заслуговує довір'я; постійний у своїх поглядах і почуттях; відданий."
Але ж ми всі живі люди, та дуже рідко, користуємось чистою літературною мовою.
Тому трохи згоден і з MERLIN, бо деякі словники, а зокрема Академічний тлумачний словник (1970—1980), припускає використання слова "вірно", значенні "правильний, правдивий, точний". Але тільки в розмовному варіанті, та рідко.

[милка 1970]

Колись в кабінеті сучасної укр.мови,над дошкою висів вислів Д.Білоуса-Коли забув ти рідну мову-яка б та мова не була-ти втратив корінь і основу,ти обчухрав себе дотла.Смішно сказати,але ніколи не думав,що мовне питання стане таким актуальним.

[Ярослав JK]

Доброго вечора. Я дуже вибачаюсь, але мушу звернути увагу шановного товариства на назву теми. Мабуть, мову не вивчають, мові навчаються. Вивчають звичаї (чужі, своїм звичаям навчаються). Можна вивчати тонкощі вимови і т.ін. Отже, пропоную змінити назву " Навчаємось українській мові". Найкраще - читати, читати, читати. Бажано старих перекладів, виданих за радянських часів. Якщо є потреба подивитись значення слова - найкраще "Тлумачний словник українських слів", в мене він половину шафи займає, але зараз ним зручніше в електронному вигляді користватись.

[MERLIN]

Цитата: Допис від милка 1970  (д..А,якщо вже писати про різний зміст слів,то це не синоніми(слова,які звучать та пишуться по-різному),а омоніми звучать та пишуться однаково,але мають різний зміст..

Під визначення "синонім" я мав на увазі слова "ВІРНО" і "ПРАВИЛЬНО".
PS Коли в школі вивчали синоніми, омоніми, антоніми я ще уроки не прогулював. Це сталося пізніше Прикро та соромно, але це так...

Добавлено через 4 минуты
Сьогодні на Майдані бачив напис:
МОВОЮ-РОЗМОВЛЯЮТЬ!
ЯЗЫКОМ-ЛИЖУТ!

[Карапуз]

Цитата: Допис від Ярослав JK  Мабуть, мову не вивчають, мові навчаються.

Я вже не навчуся. Пізно. Буду вивчати.

[Sergei33]

Вклинюсь, но по-русски слово "длина" пишется с одной "н". Такое правописание нечасто встретишь на форуме, к сожалению.

[common5]

Цитата: Допис від Sergei33  Вклинюсь, но по-русски слово "длина" пишется с одной "н". Такое правописание нечасто встретишь на форуме, к сожалению.

А ночь длина или длинна ?

[Sergei33]

"Длина катера", имелось в виду. Хотя, в поэтичности форумчан ни на секунду не сомневаюсь. :)

[MERLIN]

Цитата: Допис від common5  А ночь длина или длинна ?

Ты не знаешь "падежОв"
Вибачте, будь ласка за флуд.

[Ярослав JK]

Цитата: Допис від common5  А ночь длина или длинна ?

Ночь длинна Уж Герман близится, а полночи все нет...

[Ярослав JK]

Так, навіяло, мавпуючи Тараса Григоровича

В житті рибалки все буває,
Був на Дніпрі, чи на війні
Прийшов додому весь в лахмітті
Неначе викупавсь в Дніпрі...
І справді, ніде правди діти
Куди ходив, кого шукав
Де хробаки, де гроші, літра?
Коли і де все пропустив?
Та так, що ниц не пам*ятаєш!
Де був, кому дзвонив,
Кому крізь очерет волав
Щоб він же там не спав
Бо берег твій
Бо сам вже маєш той гектар
Та й першим спати вже почав...
Така рибалка, чи війна?
На ранок думаєш - це все не здраво
Її хоч чарками рахуй
А після літри в голові
Ти маєш лиш великий дзвін
Що славу бісам калатає
І більш нічого...
Ні крихти пам*яті згадати
Нащо це все тоді було
Кому й за що набив татуху
І хто засунув тобі в вухо
Такі думки. Неправедні. Погані.
То може, краще на дивані
Сидіті з пивом та футболом милуватись...
І не варити черв*яків в горілці
Щоб потім жерти іх під пиво
Бо то рибалка є...

[SHAFAR]

Цитата: Допис від A_Hill  Гарна тема!! Микола, якщо дозволиш, зроблю ще декілька зауважень, стосовно першого повідомлення. .

В українській мові слово "декілька" позачає величину більшу за "десять". Якщо річ іде про кількість "до десяти", то маємо вживати слово "кілька", хоч воно і нагадує про рибу. А в наш час навіть диктори радіо та телебачення часто-густо вживають "декілька" , неначе перекладають з російської "несколько".

[A_Hill]

Цитата: Допис від SHAFAR  В українській мові слово "декілька" позачає величину більшу за "десять". Якщо річ іде про кількість "до десяти", то маємо вживати слово "кілька", хоч воно і нагадує про рибу. А в наш час навіть диктори радіо та телебачення часто-густо вживають "декілька" , неначе перекладають з російської "несколько".

Дякую.
Буду вдячний на посилання на це правило, бо самостійно знайти не вдалося.
Навпаки, всі тлумачні словники стверджують:

Цитата: ДЕ́КІЛЬКА, кох і ко́х, числ. кільк. Невелика, незначна кількість. Вже стояли декілька возів з зерном, з сіллю, рибою, декілька стільців перекупок (Панас Мирний, I, 1954, 45); За всю дорогу вони перекинулись лише декількома незначущими фразами (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 23). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 234.

(С)

Цитата: Декілька, -кох, числ. Незначна кількість; кілька. Прийшло декілька читачів за газетою (І.Франко); Декілька ґав – і між ними я – стоїмо, дивлячись на корму (Ю.Яновський).

(С)

Думку схожу з вашою знайшов тільки в одному ЖЖ.

PS Запитую не заради суперечки, а самому цікаво.

[Чиз]

Цитата: Допис від A_Hill  Дякую. Буду вдячний на посилання на це правило, бо самостійно знайти не вдалося. Навпаки, всі тлумачні словники стверджують: (С) (С) Думку схожу з вашою знайшов тільки в одному ЖЖ. PS Запитую не заради суперечки, а самому цікаво.

Ну Бойченко взагалі почав свою літературну діяльність вже під час "ЖР" 1917 р, а Рудченко /Мирний/ хоч і народився в 19 ст у Миргороді, все одно вже спілкувался та писав на "змішаній" українській мові!!! Словник-це вже "радянська" українська!!!!
Але!!!!,,,, Дуже цікава тема-так разом і рідну мову трішки підтягнемо!!!!!!

[SHAFAR]

Ч_и с лівники — слова із значенням певної, чітко визначеної кількості. Кожний власне числівник точно вказує на кількість або порядок при лічбі: п’ятдесят (50) — це не менше і не більше, як п’ять десятків. Лек*сичне значення числівника завжди можна позначити цифрою. Це стосується і неозначено-кількісних числів*ників: кілька (декілька), кільканадцять, кількадесят, кількасот, бо, наприклад, кілька — це невизначена ма*ла кількість у межах від трьох до десяти, кільканад*цять — від одинадцяти до дев’ятнадцяти, кількаде*сят — кілька десятків і т. ін.

Добавлено через 50 секунд
Стилістичне використання числівників і займенників | Літературне місто

Добавлено через 32 минуты
Володіючи рідною мовою та нерідною (російською) я спробував досить давно перекласти два речення -" Кілька годин тому назад я відвідав свого товариша." "Декілька годин тому назад я відвідав свого товариша." Відчуваєте різницю ? А тепер російською- "Несколько часов назад я навестил своего товарища." Для двох речень, трошки різних рідною мовою, один переклад російською.

[kvinto 60]

Вечір добрий,шановні капітани! Дуже рідко беру участь у дискусіях, але ця тема зараз як ніколи важлива. Тому, якщо ви не проти, декілька думок. На моє переконання нашу солов'їну ми втратили, коли весь час оглядались, то на Харьків, то на Донецьк, то на Одесу. Не дай бог подумають в тих регіонах, що тут "бандерівці" хочуть забрати у них їхню самоіндентичність. А пвспорти в цей час у кожного з тризубом, де написано Україна. А тепер маємо, що маємо. Скільки наша, ненька Україна, оспівана у народних піснях, творах наших геніїв Шевченка, Франка,нашої берегині Лесі Українки, буде чекати, коли ми нарешті береболіємо "малоросією", та почнемо любити її по справжньому, коли наша українська мова буде не для "понтів", що стати депутатом, а буде у серці. По справж люблять свою Батьківщину, напевне, тільки військові на передовій та волонтери. Зараз послухаєш по телевізору бізнесменів з Києва, якби не було титрів, можна подумати що з Москви. Ведучі з телебачення, по телевізору українською, за кадром російскою. Кому це треба. Повний розпач і розчарування.Вибачайте, може кого образив.Хотілось би вірити, що я не правий. Дякую.

[SHAFAR]

Цитата: Допис від kvinto 60  за кадром російскою

І навіть у кадрі на Українських каналах. Але заборонами та тиском приверути до МОВИ неможливо. Тому потрібна виважена , постійна та розумна тактика і стратегія на найвищому Державному рівні. І таки досить тривалий час.

[Дядя Саша]

Цитата: Допис від SHAFAR  І заборонами та тиском приверути до МОВИ неможливо. Тому потрібна виважена , постійна та розумна тактика і стратегія на найвищому Державному рівні. І таки досить тривалий час.

Повністю згоден. Заборонами і тиском привернути неможливо. Потрібно зробити так, щоб українською розмовляти було не обов'язково, але престижно, як зараз англійською. Я в цьому впевнений, тому, що колись, саме так, в 70- х, вводили російську. Розмовляли "по-украйонски" тільки так звані "кугути", або "бики" і таке відношення було навіть на побутовому і дворовому рівні. В Черкасах 27 шкіл, тільки дві були частково українські. Престижно було вчитись саме в російських школах
Така політика дала результат. Я, навчаючись в одній, з двох українських шкіл, навіть зараз думаю російською, а потім, в думках, перекладаю думки на солов'їну.
Та про що ми ведем мову, наш форум практично весь російськомовний. -- навіть ось цей смайлик протестує на мові ВОРОГА