Анекдоты, юмор

[silver36]

Бійці 128 бригади (русини і венгри) зловили в зоні АТО і спілкуються із затриманими…
- Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
- Десь го зловив?
- Туй на путьови.
- А се наш сепаратист вадь мацкальський?
- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву - висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го
утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
- Може узвідати, де суть го цімбори?
- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
- Йдеме. Я попробую.
- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
- Что?
- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?
- Пішеш?
- Айно! Фамілія, ім'я, по батькови. Удкідь-ісь?
- Іванов Іван Івановіч
- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
- Что?
(чути звук удару у вухо)
- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?
(Пітьо помагає)
- Па-ас-с-спо-орт
- Дякуву.
(До сепаратиста)
- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!
- Да. Вот в карманє.
- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
- Что?
(чути звук удару у друге вухо)
- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
- Оказав?
- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
- Заблудив?
- Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
- Чєво???
(чути черговий удар у вухо)…
Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо - пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:
Як ся пишеш? - Фамилия, имя, отчество?
Де йдеш, до фраса? - куда вас черти нєсут?
Маєш метрику даяку? - У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?
Де суть твої цімбОри? - В каком квадрате находится группа Ваших войск?
Кулько вас туй? - Каково количество вашей группы?
Ти дЕбіл єден? - Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.
Не миригуй ня - Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.
Дораз тя уєбу - Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны

[Шурави]

Остановите осень! Мне зимовать не с кем...

Разговор трёх подруг:
- Я прошлый Новый год отмечала на Гавайях.
- А я на дне океана, круто было.
- А я на кухне вместе с вами, только ничего не курила.

[ВитальФ]

Цитата: Допис від silver36  Бійці 128 бригади (русини і венгри) зловили в зоні АТО і спілкуються із затриманими… - Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив. - Десь го зловив? - Туй на путьови. - А се наш сепаратист вадь мацкальський? - Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву - висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль. - Може узвідати, де суть го цімбори? - Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє. - Йдеме. Я попробую. - Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки? - Что? - Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш? - Пішеш? - Айно! Фамілія, ім'я, по батькови. Удкідь-ісь? - Іванов Іван Івановіч - Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку? - Что? (чути звук удару у вухо) - Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт? (Пітьо помагає) - Па-ас-с-спо-орт - Дякуву. (До сепаратиста) - Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт! - Да. Вот в карманє. - Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге? - Что? (чути звук удару у друге вухо) - Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав? - Оказав? - Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив. - Заблудив? - Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса? - Чєво??? (чути черговий удар у вухо)… Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо - пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО: Як ся пишеш? - Фамилия, имя, отчество? Де йдеш, до фраса? - куда вас черти нєсут? Маєш метрику даяку? - У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность? Де суть твої цімбОри? - В каком квадрате находится группа Ваших войск? Кулько вас туй? - Каково количество вашей группы? Ти дЕбіл єден? - Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса. Не миригуй ня - Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО. Дораз тя уєбу - Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны

ноооо йсе по нашому, дали сепаратиштові у вухо, жеби було сотрясеніє синтєпона у черепній кобці, ще має серенчу што його мадяри не влапили, %)

[в1961]

Я ей сказал ПОДАЮ НА РАЗВОД !
Выхожу из дома . . . слышу выстрел ! ! ! Застрелилась ? ? ? ! ! !
Захожу . . .
Шампанское открыла, сука !!!